Одноразове (спеціальне)добровільне декларування: питання- відповіді.
Що таке «податкова амністія»?
«Податкова амністія» - це можливість легалізувати статки з яких не було сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори в періоди до 1 січня 2021 року та бути захищеним державними гарантіями і звільнятися від відповідальності (п. 14 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу).
У яких випадках виникає необхідність подавати одноразову декларацію?
Якщо фізична особа має активи, з яких не було сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори в періоди до 1 січня 2021 року, то така особа може самостійно прийняти рішення щодо подання одноразової декларації (п. 1 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу).
Звертаємо, увагу, що скористатися «податковою амністією» може виключно особа, яка є повнолітньою та дієздатною, але при цьому з 2005 року не перебуває/перебувала на державній службі і не знаходиться під санкціями
(п. 3 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу).
Що можна задекларувати?
Об’єктами декларування можуть бути такі активи як:
кошти у національній та іноземній валютах, банківські метали (золото, платина тощо)
нерухомість (квартири, житлові будинки, нежитлові приміщення, земельні ділянки);
автомобілі;
предмети мистецтва, антикваріат, ювелірні вироби;
корпоративні та майнові права на об’єкти інтелектуальної власності;
цінні папери;
інші активи (дороговартісні годинники, зброя, хутро, тварини рідкісних порід тощо), які були придбані за рахунок доходів з яких не було сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори в періоди до 1 січня 2021 року
(п. 4 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу).
Що не підлягає одноразовому (спеціальному) добровільному декларуванні?
Не є об’єктами одноразового декларування:
активи, які одержані внаслідок вчинення діянь, що містять ознаки кримінального правопорушення, крім випадків, визначених Кодексом, або по таким активам йде досудове розслідування / судове провадження;
готівка;
активи, що знаходяться або походять з території країни, визнаної державою-агресором (п. 5 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу).
Чи потрібно зазначати в одноразовій декларації інформацію про походження активів?
В одноразовій (спеціальній) добровільній декларації не зазначається інформація про джерела одержання (набуття) декларантом об'єктів декларування.
Контролюючому органу забороняється вимагати додаткові документи, крім передбачених п. 6 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу (п.п. 6.1 п. 6 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу).
Як подати одноразову (добровільну) спеціальну декларацію?
Одноразова (спеціальна) добровільна декларація подається безпосередньо декларантом до контролюючого органу в електронній формі (п.п. 6.2 п. 6 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу).
В якій валюті зазначається база для нарахування збору у одноразовій (спеціальній) добровільній декларації?
Якщо грошова вартість активів визначена в іноземній валюті, то база такого активу зазначається у одноразовій (спеціальній) добровільній декларації у гривні за офіційним курсом національної валюти до відповідного виду валютних цінностей, визначеним Національним банком України станом на дату подання декларації (п. 7 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу).
Які відомості необхідно зазначити у одноразовій (спеціальній_ добровільній деклараціїї?
В декларації мають бути зазначені такі відомості:
ПІБ та податковий номер платника (або серія та номер паспорта);
відомості про об’єкти, що декларуються із зазначенням інформації, достатньої щоб їх ідентифікувати;
самостійно визначена вартість об’єкта декларування;
ставка та сума збору (п.п. 6.1 п. 6 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу).
Які наслідки буде мати фізична особа у разі не сплати або сплати не в повному обсязі задекларованої суми збору?
У разі несплати або сплати не в повному обсязі суми збору така декларація вважається неподаною, а також на декларанта не поширюються державні гарантії і звільнення від відповідальності (п. 12 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу).
В яких випадках декларант має право подати нову звітну одноразову (спеціальну) добровільну декларації?
Нову одноразову (спеціальну) добровільну декларацію фізична особа має право подати протягом всього періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування без встановлення обмежень на кількість подання нової звітної декларації (абзац перший п. 6.3 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу).
У яких випадках подається уточнююча одноразова (спеціальна) добровільна декларація?
Уточнююча одноразова (спеціальна) добровільна декларація подається декларантом:
за результатами камеральної перевірки при отриманні повідомлення від контролюючого органу (п.п. 15.1 п. 15 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу);
додаткового розміщення коштів у національній та/або іноземній валюті у готівковій формі та/або банківських металах на спеціальному рахунку (абзац другий п. 9 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу);
після завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування за умови подання фізичною особою звітної (нової звітної) декларації до строку закінчення кампанії декларування та отримання за результатами проведеної камеральної перевірки повідомлення від контролюючого органу (абзац перший п.п. 6.3 п. 6 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу).
Якщо декларантом подана звітна одноразова (спеціальна) добровільна декларація, але сума збору, яка зазначена у такій декларації не сплачена або сплачена в неповному обсязі, внаслідок чого подана декларація була визнана не поданою, то чи має право декларант подати повторно «звітну» декларацію?
У разі несплати або сплати в неповному обсязі суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування внаслідок чого одноразова (спеціальна) добровільна декларація була визнана не поданою, декларант має право подати повторно декларацію, оскільки положеннями підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу не встановлено обмежень щодо подання повторної звітної декларації (п. 6 та п. 12 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу).
Чи має право фізична особа, яка виявила бажання скористатися правом на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, уповноважити іншу фізичну особу на підставі укладеного договору доручення?
Одноразову (спеціальну) добровільну декларацію декларант має подати особисто в електронній формі (п.п 6.2 п. 6 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу).
За яких умов декларант може скористатися правом одноразового (спеціального) добровільного декларування у разі наявності у такого декларанта коштів в національній та іноземній валютах у готівковій формі?
Фізична особа, яка бажає задекларувати кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі, повинна до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації звернутися до банку України та розмістити такі кошти на поточних рахунках із спеціальним режимом використання (п. 9 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу).
Чи затверджено Національним банком України порядок відкриття, закриття та зарахування коштів на спеціальний рахунок?
Так. Постановою Правління Національного банку України від 05 серпня 2021 року № 83 затверджено Положення про порядок відкриття та ведення поточних рахунків із спеціальним режимом використання в національній та іноземних валютах, банківських металах для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування.
Чи мають право посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, розголошувати інформацію, яка зазначена декларантом у одноразовій (спеціальній) добровільній декларації без письмової згоди такого декларанта?
Відомості, що містяться у одноразових (спеціальних) добровільних деклараціях та доданих до них документах, є конфіденційною інформацією та не підлягають розголошенню (п.17 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу).
На яку адресу декларанта контролюючим органом направляється запит щодо надання пояснень та підтверджуючих документів?
Запит щодо надання декларантом пояснень або підтверджуючих документів направляється контролюючим органом за адресою, яка зазначена таким декларантом у поданій декларації (п. 15 та 6 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу).
Чи має право контролюючий орган вимагати від декларанта документи, у тому числі додаткові документи, якщо активи, які задекларовані у одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, знаходяться на території України?
У разі місцезнаходження (реєстрації) активів фізичної особи в Україні, декларант може додати копії документів, що підтверджують вартість об'єктів декларування.
Контролюючому органу забороняється вимагати додаткові документи, крім об'єктів декларування місцезнаходження (реєстрації) яких знаходиться за межами України та/або у разі декларування валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні, та прав грошової вимоги (абзац восьмий п.п. 6.1
п. 6 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу.
Чи повинна фізична особа відкривати у банку поточний рахунок із спеціальним режимом використання, якщо кошти, які така особа бажає задекларувати, вже розміщені на поточних рахунках у банку?
Вимога щодо відкриття фізичною особою поточного рахунку із спеціальним режимом використання стосується виключно готівкових коштів у національній та іноземній валютах, а отже не поширюється на кошти, які вже розміщені фізичною особою на поточних рахунка у банку (п. 9 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу).
Чи проводиться контролюючим органом перевірка одноразових (спеціальних) добровільних декларацій?
Одноразова (спеціальна) добровільна декларація підлягає перевірці у спеціальному порядку, а саме камеральній перевірці.
Зауважуємо, що метою проведення камеральної перевірки одноразової (спеціальної) добровільної декларації є виявлення арифметичних та логічних помилок (п. 15 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу).
Чи має право декларант після закінчення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування внести доповнення до одноразової (спеціальної) добровільної декларації, яка була подана до 01 вересня 2022 року?
Уточнююча декларація після завершення періоду проведення кампанії декларування подається за умови подання декларантом звітної (нової звітної) декларації до строку закінчення зазначеного декларування та отримання за результатами проведеної камеральної перевірки повідомлення, а отже подання уточнюючої декларації після закінчення періоду кампанії декларування з будь-яких інших підстав положеннями підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу не передбачено (п.п. 6.3 п. 6 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу).
Чи вважається сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, яка визначена декларантом у поданій одноразовій декларації, узгодженою?
Сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, визначена в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, вважається узгодженою (п. 11 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу).
Протягом якого терміну контролюючий органі здійснює камеральну перевірку одноразової (спеціальної) добровільної декларації?
Камеральна перевірка проводиться контролюючим органом протягом
60 календарних днів, що настають за днем подання йому відповідної декларації (п.п. 15.1 п. 15 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу).
Який термін сплати збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування у разі подання одноразової декларації з типом «Звітна»?
Сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом протягом 30 календарних днів з дати подання декларації або трьома рівними частинами: першого платежу - протягом
30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації; другого платежу - до 1 листопада 2023 року; третього платежу - до 1 листопада 2024 року у разі вибору декларантом альтернативної ставки збору
(п. 12 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу).
При цьому порядок вибору порядку сплати збору зазначається декларантом самостійно у декларації у розділі XII декларації (або протягом 30 календарних днів або трьома рівними частинами).
Чи має право фізична особа - декларант відобразити у одноразовій (спеціальній) добровільній декларації наявність криптовалюти?
Оскільки на сьогодні криптовалюта не має визначеного правового статусу в Україні, зокрема відсутня нормативна база для її класифікації та регулювання операцій з нею, то підстав для її відображення фізичною особою у одноразовій (спеціальній) добровільній декларації немає (п. 4 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу).
Чи повинен декларант відображати у одноразовій (спеціальній) добровільній декларації об’єкти нерухомого майна, які перевищують норми, визначені п. 10 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу, але були придбані за кошти, з яких попередньо сплачені усі податки та збори)?
Якщо фізична особа має у власності об’єкти нерухомого майна, які були придбано за рахунок коштів з яких були сплачені усі податки та збори, передбачені нормами чинного законодавства, то обов’язку щодо відображення таких об’єктів у одноразовій (спеціальній) добровільній декларації у такої фізичної особи не виникає, незалежно від загальної площі зазначених об’єктів (п. 1 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу).
Чи є подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації фактом підтвердження переходу права на активи, які зазначаються у такій декларації?
Подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації не є окремим спеціальним порядком офіційного визнання або підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на активи, щодо яких подається така одноразова (спеціальна) добровільна декларація (п. 1
підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу).
Чи затверджена форма одноразової (спеціально) добровільної декларації?
Так. Наказом Міністерства фінансів України від 02.08.2021 № 439 затверджена форма одноразової (спеціальної) добровільної декларації та Порядок її подання.
Який термін сплати збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування у разі надання уточнюючої декларації?
У разі подання декларантом уточнюючої одноразової (спеціальної) добровільної декларації декларант зобов'язаний сплатити суму недоплати збору в розмірі різниці протягом 30 календарних днів з дати подання уточнюючої декларації.
Якщо сума збору є меншою за суму збору, сплачену на підставі попередньо поданої одноразової (спеціальної) добровільної декларації, повернення надміру сплаченої суми збору здійснюється у порядку, визначеному ст. 43 Кодексу. При цьому обов’язковою умовою повернення надміру сплаченої суми збору є подання уточнюючої декларації та заяви на повернення збору з бюджету (п. 12 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу).
Чи має право контролюючий орган здійснити податкову перевірку джерела отримання декларантом коштів, за рахунок яких були придбані задекларовані активи?
Податкова перевірка центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не проводиться щодо джерела отримання декларантом чи фізичною особою, доходів, за рахунок яких було одержано (набуто) задекларовані таким декларантом активи (п. 13 підрозділу 94
розділу ХХ Кодексу).
Чи має право контролюючий орган під час проведення камеральної перевірки одноразової (спеціальної) добровільної декларації з метою підтвердження ставки збору перевірити реєстрацію правочинів або звернутися до декларанта із запитом щодо інформації, яка зазначена ним у поданій декларації?
Контролюючий орган під час камеральної перевірки відповідної одноразової (спеціальної) добровільної декларації має право:
перевірити реєстрацію правочинів та/або активів у державних реєстрах, у тому числі шляхом звернення до відповідних державних органів;
звернутися до декларанта із запитом щодо підтвердження наявності у декларанта зазначених у відповідній одноразовій (спеціальній) добровільній декларації майна, майнових і немайнових прав (п.п. 15.2 п. 15 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу).
Якщо одноразова (спеціальна) добровільна декларація з типом «Звітна» була анульована у зв’язку з поданням нової звітної, то чи виникає необхідність подавати також повторно усі документи?
Так, при поданні фізичною особою нової звітної одноразової (спеціальної) добровільної декларації подаються повторно усі необхідні документи (п. 6 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу).
Чи необхідно декларанту здійснювати переклад документів, які надають ним одночасно з поданням одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у разі якщо об’єкти декларування знаходяться за межами України?
Оскільки українська мова як державна мова обов’язково застосовується на всій території України при здійсненні повноважень органами виконавчої влади, то декларант у разі декларування об’єктів, які знаходяться за межами України, одночасно з поданням одноразової (спеціальної) добровільної декларації зобов’язаний надати документи, які супроводжуються нотаріально засвідченим перекладом українською мовою (ст. 10 Конституції України та ст. 11 Закону України від 03 липня 2012 року № 5029-VI «Про засади державної мовної політики»).
Чи передбачена відповідальність за розголошення відомостей, які містяться у поданій одноразовій (спеціальній) добровільній декларації?
За розголошення такої інформації, у тому числі внаслідок службової недбалості або допуску до інформації інших осіб, які не мають такого права, а також незаконне використання таких відомостей посадові особи контролюючого органу, притягаються до цивільної, адміністративної, кримінальної та іншої відповідальності згідно із законом (п. 17 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу).
На які активи не поширюються державні гарантії та звільнення від оподаткування?
Державні гарантії та звільнення від відповідальності не поширюються на:
активи, здобуті внаслідок вчинення кримінальних правопорушень, крім кримінальних правопорушень щодо сплати податків як фізичною особою чи фізичною особою – підприємцем, документів податкової та/або фінансової звітності, митних декларацій, податкових накладних, первинних документів, іншої звітності з податків, зборів, обов'язкових платежів та якщо злочин пов'язаний з порушенням вимог податкового, митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;
активи фізичної або юридичної особи, набуття яких містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 3685 Кримінального кодексу України, та/або які підлягають стягненню як необґрунтовані в порядку, встановленому главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу України;
валютні цінності, права вимоги та грошові кошти, позичені третім особам, що відображені в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, у разі порушення декларантом умов розміщення валютних цінностей у банківських або інших фінансових установах, відсутності договору позики між декларантом та юридичною особою та/або нотаріального посвідчення договору позики між декларантом та іншою фізичною особою, відсутності відповідного документа, що підтверджує право вимоги (п. 19 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу).
У який термін сплачується сума недоплати збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, яка виникла за результатами камеральної перевірки?
У разі виявлення контролюючим органом за результатами камеральної перевірки відповідної одноразової (спеціальної) добровільної декларації арифметичної помилки, що призвела до недоплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, декларант зобов'язаний сплатити суму такої недоплати протягом 10 календарних днів з дня отримання відповідного повідомлення та подати уточнюючу одноразову (спеціальну) декларацію протягом 20 днів з дня отримання такого повідомлення (п.п. 15.1
п. 15 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу).
Чи повинен декларант подати уточнюючу одноразову (спеціальну) добровільну декларацію у разі якщо за результатами камеральної перевірки арифметична помилка призвела до виникнення переплати?
У разі виявлення контролюючим органом за результатами камеральної перевірки відповідної одноразової (спеціальної) добровільної декларації арифметичної помилки, що призвела до переплати суми збору декларант має право на підставі відповідного повідомлення подати уточнюючу відповідну одноразову (спеціальну) добровільну декларацію протягом 20 календарних днів з дня отримання такого повідомлення (п.п. 15.1 п. 15 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу).
Чи зобов’язана фізична особа надавати до контролюючого органу одноразову (спеціальну) добровільну декларацію з нульовими значеннями?
Одноразова (спеціальна) добровільна декларація подається фізичною особою у випадку наявності у такої особи активів, які були придбані за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування, а отже у разі відсутності таких активів подавати зазначену декларацію з нульовими значеннями фізична особа не зобов’язана (п. 7 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу)..
Чи зобов’язана фізична особа відображати у одноразовій (спеціальній) добровільній декларації кошти, які розміщенні такою особою на депозитному (вкладному) банківському рахунку?
У разі якщо фізична особа володіє коштами, які розміщенні на депозитному (вкладному) банківському рахунку і з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування, то така особа має можливість задекларувати такі кошти шляхом подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації та сплатити збір з одноразового добровільного декларування за відповідною ставкою.
Разом з тим, якщо кошти, що розміщені на депозитному (вкладному) банківському рахунку, набуті фізичною особою за рахунок отримання доходів, з яких сплачені податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування в повному обсязі, то такі кошти в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації не відображаються (п. 4 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу).
Яким чином фізична особа відображає об’єкт нерухомого майна у одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, якщо такий об’єкт було збудовано (придбано) як за рахунок коштів з яких були сплачені у повному обсязі усі податки, так і за рахунок коштів з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки?
У разі якщо фізична особа має у власності об’єкт нерухомого майна, який був набутий (збудований) як за рахунок коштів з яких були сплачені податки, так і за рахунок коштів з яких податки не були сплачені, то у одноразовій (спеціальній) добровільній декларації відображається лише сума коштів з яких не були сплачені податки, тобто база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначається платником самостійно (п. 4 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу)..
Чим загрожує фізичній особі, яка має у власності активи, що були одержані (набуті) такою особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування, не подання одноразової (спеціально) добровільної декларації?
У разі якщо фізична особа має у власності активи, які були одержані (набуті) за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки, не скористається можливістю одноразового (спеціального) добровільного декларування, то на таку особу не будуть поширюватися державні гарантії та звільнення від відповідальності, а отже оподаткування доходів фізичних осіб буде здійснюватися на загальних підставах(п. 12 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу)..
Чи має право фізична особа задекларувати рухоме або нерухоме майно, право власності на яке набуто нею до завершення кампанії одноразового (спеціального) добровільного декларування, але після 01 січня 2021 року (наприклад, у листопаді 2021 року), за рахунок коштів з яких не були сплачені податків і які не були розміщені на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації?
Одноразовому (спеціальному) добровільному декларуванню підлягають виключно належні фізичній особі активи, які були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 1 січня 2021 року. Тобто об’єкти рухомого або нерухомого майно, які набуті фізичною особою після 1 січня 2021 року не підлягають декларуванню (п. 1 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу).
Разом з тим, фізична особа, яка має кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі і з яких не були сплачені податки, може скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням за умови дотримання вимог, визначених п. 9 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу
(п. 9 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу).
Якщо фізична особа має у власності 405 тис. грн. та виявила бажання задекларувати ці кошти шляхом подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, то яку саме суму з цих коштів така особа повинна задекларувати (повністю усю суму коштів чи тільки їх частину)?
У разі якщо фізична особа має у власності 405 тис. грн. та виявила бажання скористатися правом на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, то така особа приймає самостійне рішення щодо суми, яка буде зазначена у вказаній декларації, а саме повністю уся сума 405 тис. грн. або тільки частина цих коштів. При цьому нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється у загальному порядку з суми, яка буде вказана у декларації (п. 7 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу).
Чи є об’єкти нерухомого майна, які не перевищують норми, визначені
п. 10 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу, але придбані за рахунок коштів з яких не були плачені податки та відображені фізичною особою у одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування?
У разі якщо фізична особа, яка володіє об’єктами нерухомого майна, які не перевищують норми, визначені п. 10 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу, але придбані за рахунок коштів з яких не були сплачені податки, скористається правом на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, то сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється з вартості, яка зазначена у декларації.
Разом з тим, якщо фізична особа самостійно приймає рішення щодо невикористання нею права на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, то джерела одержання (набуття) зазначених об’єктів нерухомого майна вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства, а отже нарахування та сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування не здійснюється
(п. 10 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу)..
Яка ставка збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування застосовується фізичною особою (декларантом) у разі, якщо сплата зазначеного збору здійснюється трьома рівними частинами?
Якщо фізична особа у межах одноразового (спеціального) добровільного декларування обирає сплату збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування трьома рівними частинами, то така особа застосовує альтернативну ставку збору в залежності від задекларованих об’єктів (п. 8 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу).
Що є базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування у разі, якщо фізична особа є власником коштовного годинника та дороговартісної зброї?
У разі якщо фізична особа є власником коштовного годинника та дороговартістної зброї, які придбані за рахунок коштів з яких податки не були сплачені, то базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування є витрати на придбання зазначених активів або їх оціночна вартість, тобто база визначається платником самостійно (п. 7 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу).
Яким документом фізична особа повинна підтвердити розміщення готівкових коштів у національній валюті на поточному рахунку зі спеціальним режимом використання у банку України?
Фізична особа, яка розмістила кошти у національній валюті на поточному рахунку зі спеціальним режимом використання у банку України, при поданні одноразової (спеціальної) добровільної декларації повинна надати документ або належним чином засвідчені їх копії, який підтверджує таке розміщення (виписку зі спеціального рахунку / довідку про відкриття спеціального рахунку та залишку коштів на ньому (у паперовій/електронній формі)) (п.п. 7.1 п. 7 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу)..
Чи зобов’язана фізична особа при поданні одноразової (спеціальної) добровільної декларації додавати документи, які підтверджують суму коштів, розміщених на рахунках у банках України в національній або іноземній валюті?
Фізична особа, яка виявила бажання задекларувати кошти у національній та іноземній валюті, розміщених на рахунках у банках України, шляхом подана одноразової (спеціальної) добровільної декларації, зобов’язана документально підтвердити суму задекларованих коштів. При цьому такі документи або належним чином засвідчені їх копії надаються фізичною особою одночасно з поданням одноразової (спеціальної) добровільної декларації (п. 7 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу).
Чи є об’єктом одноразового (спеціального) добровільного декларування житловий будинок, який перебуває у спільній сумісній або спільній частковій власності кількох осіб?
Об’єктом одноразового (спеціального) добровільного декларування є об’єкт нерухомого майна у вигляді житлового будинку, що належить фізичній особі на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності), який був придбаний (набутий) за рахунок доходів з яких не були сплачені податки (п. 4 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу).
Чи має право скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням фізична особа, яка у період з 0 1 січня 2005 року перебувала на державній службі певний проміжок часу?
Якщо фізична особа у період з 01 січня 2005 року перебувала на державній службі та подавала декларацію відповідно до законів, що визначають чи визначали правові та організаційні засади у сфері запобігання корупції, то така особа не може скористатися правом на одноразове (спеціальне) добровільне декларування (п. 3 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу)..
Чи має право фізична особа – резидент подати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію та задекларувати актив у вигляді права грошової вимоги за договором позики, яка надана іншій фізичній особі за рахунок коштів (у національній або іноземній валюті) з яких не були сплачені подати у податкових періодах до 01.01.2021?
Фізична особа – резидент, яка має у власності актив у вигляді права грошової вимоги (кошти, позичені третім особам за договором позики), яке нотаріально посвідчене, може добровільно задекларувати зазначений актив шляхом подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (п. 4 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу).
Чи має право фізична особа, якій належать кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі відкрити у різних банках України окремі поточні рахунки зі спеціальним режимом використання у національній валюті та іноземній валюті?
Нормами підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу та Положення про порядок відкриття та ведення поточних рахунків із спеціальним режимом використання в національній та іноземних валютах, банківських металах для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування не встановлено обмежень щодо відкриття фізичною особою, яка має у власності кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі, окремих поточних рахунків зі спеціальним режимом використання у національній валюті та іноземній валюті у різних банках України (п. 9 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу).
Яку вартість слід зазначати фізичній особі у одноразовій (спеціальній) добровільній декларації у разі декларування цінних паперів, які допущені до біржових торгів та знаходяться за межами території України?
Фізична особа, яка має у власності актив у вигляді цінних паперів, які допущені до біржових торгів та розміщенні за межами території України, відображає його у одноразовій (спеціальній) добровільній декларації із зазначенням вартості придбання або біржової вартість, яка є дійсною станом на дату подання зазначеної декларації. Тобто, якщо у фізичної особи відсутні дані щодо вартості придбання вказаного активу, але є його біржова вартість, яка документально підтверджена, то у одноразовій (спеціальній) добровільній декларації фізичною особою зазначається біржова вартість такого активу
(п.п. 7.2 п. 7 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу).
Чи необхідно фізичній особі здійснювати легалізацію документів, які надаються такою особою одночасно з поданням одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у разі якщо об’єкти декларування знаходяться за межами України?
Фізична особа у разі декларування об’єктів, які знаходяться за межами України, одночасно з поданням одноразової (спеціальної) добровільної декларації зобов’язана надати документи, які супроводжуються нотаріально засвідченим перекладом українською мовою (п.п. 7.2 п. 7 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу та ст. 10 Конституції України).
Чи може фізична особа, яка має у власності активи, що розміщенні за межами території України, надати документи, які є обов’язковими при поданні одноразової (спеціальної) добровільної декларації, наступного дня після подання такої декларації?
Фізична особа, яка має у власності активи, що розміщенні за межами території України, та виявила бажання подати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію, зобов’язана додати обов’язкові документи одночасно з поданням одноразової (спеціальної) добровільної декларації (п. 7 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу)..
