Вилучення транспорту для військових потреб: зловживання правом чи обов’язок
Стаття 41 Конституції України передбачає, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним, однак примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості.
По – перше: слід відрізняти відчуження та вилучення майна. Згідно положень Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» (надалі – «Закон №4765») різниця полягає в тому, що примусове відчуження майна може відбуватися за рахунок приватного та комунального майна з подальшою компенсацією його вартості (ст. 9 Закону №4765), а вилучення відбувається виключно за рахунок державного майна та без відшкодування вартості такого майна (ч. 3 ст. 3 Закону №4765).
По-друге, зауважимо, що конфіскувати майно у воєнний час можуть лише за чотирьох обов’язкових умов, які регулюють Конституція України, Цивільний Кодекс, а також Закони України “Про правовий режим воєнного стану” та “Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного або надзвичайного стану”:
1. Відчуження майна приватних осіб може здійснюватися виключно з попереднім або подальшим відшкодуванням його вартості. Безоплатне вилучення стосується лише майна державної власності.
2. Рішення може приймати виключно військове командування та за погодженням з відповідною державною адміністрацією або виконавчим органом відповідної місцевої ради. Без погодження допускають ухвалення рішення військовим командуванням лише у місцях бойового зіткнення (ст. 4 Закону №4765).
3. Реквізиція здійснюється з чітким документальним оформленням угоди. Момент вилучення засвідчують підписанням акта встановленого зразка із зазначенням підстав, ознак майна, розміру виплаченої компенсації тощо (ст. 7 Закону №4765).
4. Перед відчуженням здійснюють оцінку ринкової вартості майна, оригінал укладання якого надається власнику. Розмір оцінки можна оскаржити в суді (ст.8 Закону №4765).
Для отримання компенсації за примусово відчужене в умовах правового режиму воєнного стану майно треба звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем відчуження майна із заявою, до якої додають акт і документ, що містить висновок про вартість майна.
Зауважимо, що в Законі України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” визначено також поняття “військово-транспортний обов’язок”. Він є складовою частиною мобілізаційної підготовки і мобілізації в державі та включає в себе проведення заходів, пов’язаних з військовим обліком, завчасною підготовкою, перевіркою готовності до передачі та передачею в особливий період транспортних засобів і техніки військовим формуванням.
- Військово-транспортний обов’язок виконується в особливий період - шляхом передачі підприємствами, установами та організаціями, а також громадянами транспортних засобів і техніки для задоволення потреб військових формувань відповідно до визначених завдань.
- Порядок виконання військово-транспортного обов’язку визначений у Постанові Кабінету Міністрів України №1921 від 28.12.2000 “Про затвердження Положення про військово-транспортний обов’язок”.
- Під час мобілізації задоволення потреб військових формувань здійснюється шляхом безоплатного залучення транспортних засобів і техніки підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності на умовах повернення їх після оголошення демобілізації.
- Військові комісаріати здійснюють залучення транспортних засобів і техніки за лімітами вилучення транспортних засобів і техніки та відсотковими нормами вилучення, затвердженими Кабінетом Міністрів України, як окремо, так і у складі спеціальних формувань, які передаються до складу військових формувань під час мобілізації.
- Залучення транспортних засобів під час мобілізації здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, Центральним управлінням або регіональними органами Служби безпеки України, відповідним підрозділом Служби зовнішньої розвідки України на підставі рішень місцевих державних адміністрацій, що оформлюються відповідними розпорядженнями (!!!!!!!!!!) (ст. 6 “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”).
- Посадові особи та громадяни несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання військово-транспортного обов’язку відповідно до закону.
Там же визначено порядок компенсації шкоди, завданої транспортним засобам і техніці, порядок їх повернення протягом 30 календарних днів з дати оголошення демобілізації через військові комісаріати, які здійснили таке залучення.
Спори, пов’язані з виплатою компенсації шкоди, завданої транспортним засобам і техніці через їх залучення під час мобілізації та відшкодування майнової шкоди за знищені транспортні засоби і техніку розв’язують в суді.
Важливо: без дотримання вищезазначених умов за примусове вилучення/відчуження майна (транспорту) передбачена кримінальна відповідальність!
